Я не хочу робити домашнє завдання! (Частина 1)

Сьогодні розкрию тему : “ Я не хочу змушувати дитину робити домашнє завдання з Соробану®. А сама вона не робить.” Автор: нейропсихолог Лариса Деменко. Справа у тому, що діти народжуються з певним набором навичок та вмінь. Але вчаться всьому тому, що ми вважаємо потрібним і правильним в процесі їх росту і розвитку. Ми! Дорослі! Визначаємо необхідність та важливість тих чи інших якостей та вмінь! Ми є двигуном та вектором напрямку у розвитку наших дітей! Якщо я хочу, щоб моя дитина чогось навчилась, то я вкладаюся у це не тільки матеріально, але й душевно. Тобто я даю зрозуміти дитині, що я зацікавлена в тому, що вона робить. Я транслюю їй своє відношення до цього. Я святкую її успіхи, разом з дитиною. І разом з нею ділю труднощі. Тільки тоді, дитина, опираючись на мою зацікавленість і підтримку, починає рости саме в цьому напрямку. Для неї стає природнім те, що потрібно вчитися і отримувати результат. Тому, що таку поведінку демонструють батьки. Відзначте різницю : “Я привела тебе в школу, щоб ти тут навчався, як і чого мені не цікаво, я заплатила гроші - ти повинен це робити.” І : “Ми разом вирішили займатися  в цій школі. Для мене важливо, що у тебе виходить, а що -ні. Ти не сам , я - зацікавлена. Отже, перше. Якщо дитина не хоче.. Справедливіше сформулювати питання так: “Чому Я не хочу навчити цьому свою дитину? Чому не хочу, щоб вона стала самостійною?” Друге. Коли до нас, в школу, приходить дитина, ми не тільки вчимо її рахувати, але й тренуємо навичку, яку вона зможе використовувати у будь якій іншій сфері діяльності. Чи це буде спорт, чи музична школа чи обов’язки учня. Тобто ми навчаємо дитину вчитися і отримувати результат. Як відбувається напрацювання таких навичок в нашій школі? М''яко і поступово, протягом року, ми вибудовуємо ланцюжок:

1. я розумію як ще робить тренер і можу повторити самостійно.
2. я тренуюся в класі і закріплюю навички вдома.
3. я помічаю свої зусилля і отримую результат.

Три складові успішного навчання: розумію, можу застосувати самостійно, бачу результат. Якщо, хоча б одна ланка з цього ланцюжка випадає — порушується сама ідея успішного, результативного навчання. Але ж ви — розумні батьки, ви привели дитину в Соробан®, щоб отримати чіткий результат. Якщо Ви говорите: “ Ти не виконуєш домашні тренування — добре, ми не будемо ходити в цю школу”, — у дитини чітко формується інший ланцюжок : “ Я ходила, я вчилася, поки було легко, тепер мені потрібна допомога, а мені її не надають, тоді я скажу, що більше не хочу і вуаля, мені можна більше нічого не робити!” Ви справді хочете, щоб так було? Повірте, цей ланцюжок буде використаний не тільки в межах нашої школи. Він буде непомітно прокрадатися й у інші сфери розвитку. Адже дитина отримала від вас чіткий причинно-наслідковий зв''язок : “не хочеш трудитися — ми припиняємо це робити”. Це, як би ви прийшли у спорт і сказали: “ О, так, нашій дитині подобається, коли у неї виходить, коли отримує нагороди і похвали, але вдома тренуватися їй не хочеться і ми не можемо її змусити”. Так можна перепробувати величезну кількість того, що дитина спробує, повчиться, поки їй буде легко і просто, і покине кожного разу, коли стане складніше і вона припинить це робити. Замкнуте коло. Хочете отримати результат від навчання — ставайте всією сім''єю, як одна команда!  Не делегуйте дитині свою, батьківську, функцію. Саме ви її виховуєте і ведете в дорослий світ, саме на ваші правила дитина зараз орієнтується. Так виставляйте правильні пріоритети! “ Я бачу результати твоїх зусиль! Мені подобається, що ти з кожним днем краще і швидше зосереджуєшся, у тебе щоразу більше вірних відповідей! Я радію, що ти ростеш і стаєш самостійною! Чи є у тебе труднощі? Чим я можу тобі допомогти?” Діти відчувають правду і щиру зацікавленість! І обов''язково, сміливо і чесно відзначайте успіхи і кроки вперед. Це, незважаючи на поширену думку, якраз не псує дитину. Ми, В Школі Соробан®, робимо так, щоб вашій дитині було цікаво показувати свій рівень. Ми, клопіткою працею, здобуваємо навичку рухатися вперед, і це без сумніву завдяки зусиллям дитини. Ми повідомляємо їй : “Ти доклала зусиль, ми це бачимо — ось твоя зірочка! Назбирала 5 зірочок? Ось твоя ЗАСЛУЖЕНА власною важкою працею, ручка, горнятко “ і т.п. І це правда!  Дитина знає, що отримала нагороду тільки завдяки своїм зусиллям -- просто так зірку не дадуть, навіть, якщо поплакати, її потрібно заслужити! Продовжуйте це робити вдома, всередині сім''ї. Сьогодні вірних відповідей, в домашньому тренуванні, більше ніж вчора — отримай наклейку. Сьогодні вдалося підкорити більшу швидкість, ніж минулого тижня? — Чудово, давай відсвяткуємо! Це може бути плакат успіхів у дитячій кімнаті, куди ви вклеюєте наклейки. Це може бути графік, який ви малюєте, відмічаючи швидкість і кількість правильних відповідей. Якщо дитина пропустила тренування -- в цій клітинці показово порожньо і дитина це бачить. Якщо ви щоденно будете підсумовувати і відмічати результативність після домашнього тренування — тоді дитина буде бачити, що вам не байдуже! Ви зацікавлені разом з нею! І вона старається! Діти багато що можуть робити, коли відчувають зацікавленість і підтримку. Ми не запрошуємо вашу дитину “повчитися” в нашій Школі “чогось” і “якось” навчитися. Ми запрошуємо отримати результат, здобути навички, на які дитина буде опиратися не тільки зараз, а і в майбутньому дорослому житті. Читати також: Чим зайняти дитину в 5 років вдома? Артикуляційна гімнастика для дітей Адаптація першокласників до школи Відео:

Записатися в Школу Соробан® у вашому місті