Природний стан для будь-якого малюка – це коли він рухливий, галасливий, життєрадісний, усюди суне свого носа й вимагає відповідей на тисячі питань, які його хвилюють. Але як бути, якщо поведінка дитини зовсім не відповідає наведеному списку, якщо малюк не прагне до спілкування з однолітками, вважаючи за краще тихо гратися з самим собою? Що радять в даному випадку психологи?
Дитяча замкнутість – причини й наслідки
Не можна приймати замкнутість за вроджену властивість характеру дитини. Безумовно, у різних малюків у відповідності до особливостей розвитку психіки, темпераменту, потреба в спілкуванні може бути неоднаковою. Але, на жаль, в більшості випадків дитяча замкнутість розвивається внаслідок грубих помилок у вихованні дитини.
Найпоширеніші причини розвитку інтроверсії у дітей:
- Неблагополучна атмосфера в родині, часті скандали. У цій ситуації малюк прагне стати непомітним, звикаючи так поводитися в будь-яких зовнішніх умовах.
- Брак батьківської уваги, відсутність можливості спілкуватися з іншими дітьми.
- Єдина внутрішня причина – особливість психіки, підвищена емоційна чутливість. Таких дітей називають інтровертами.
Дзвіночками, що вказують на порушення в соціальному розвитку, можуть бути такі симптоми:
- відсутність друзів;
- в компанії однолітків дитина тримається відособлено;
- розмовляє мало, тихо;
- уникає спілкування з незнайомими людьми;
- приховує свої почуття, думки;
- мало жестикулює, ховає руки в кишені або за спиною.
У кожному такому прояві відчувається страх дитини бути знехтуваним, потерпіти невдачу, страх зробити щось неправильно ... Якщо вже зараз не вжити необхідних заходів, навіть ці проблеми здадуться незначними в порівнянні з тими наслідками, які чекають дитину, коли вона стане дорослою. Це невпевненість в собі, нездатність ставити перед собою цілі й досягати їх, глузування від людей, внутрішня психологічна незадоволеність і самобичування, порушення сну, проблеми в особистому житті, самотність і т.і.
Замкнута дитина. Що робити батькам?
Психологи пропонують батькам кілька рекомендацій, які допоможуть виростити впевнену, комунікабельну, а головне, щасливу людину:
- Хваліть і підбадьорюйте, адже кожна спроба завести розмову, подружитися чи пограти з іншими дітьми для сором''язливого малюка є проявом великої хоробрості.
- Знаходьте час для спілкування, спільного проведення часу з дітьми. Це формує у маляти відчуття своєї потрібності, значущості, а відповідно, і впевненості в собі.
- Запрошуйте додому гостей. У звичній атмосфері дитині буде легше здолати соціальний бар''єр.
- Виключіть методи виховання, що пригнічують дитячу волю. Проявляйте терпіння, аналізуйте емоції, вчинки свої та дитячі – так ви навчите малюка розуміти співрозмовника, знаходити спільні теми для спілкування, ігор.
- Поважайте інтереси й бажання дитини. Нехай вона досліджує світ, робить щось самостійно, припускається помилок, тобто всюди суне свого носа, шукає відповіді на питання, розвивається й формується як особистість.
Замкнутість заважає дітям не лише в спілкуванні, але й в навчанні, в будь-якій сфері майбутнього життя. Якщо ж ви створите умови для розкриття малюка, його самореалізації в суспільстві, він доб''ється великих успіхів. Зробити це своєчасно, швидко в максимально комфортних для дитини умовах допоможе Школа усного рахунку Соробан.
Читайте також: