Педагогіка минулого. Як раніше виховували дітей?

Тема виховання настільки глибока і неоднозначна, що її можна обговорювати безкінечно. Для кожного покоління радянських людей характерні свої дитячі спогади – найсвітліші або вкрай негативні. Так чи інакше, а педагогіка минулого залишила свій глибокий слід, який відобразився на сучасному суспільстві. Якщо колись було звичним патріархальне виховання, зараз до дітей відносяться з трепетом, намагаються забезпечити їм максимум свободи, створити умови для гармонійного розвитку. А як виховували дітей в Радянському союзі?

Особливості радянської педагогіки

Якщо говорити про конкретні методи виховання, то найбільшу роль а розвитку дітей зіграла методика А.С. Макаренко. Педагог вперше використав її в 20-ті роки минулого століття, перевернувши уявлення про виховання дітей. В 1988 році Макаренко був визнаний ЮНЕСКО одним з 4 педагогів, що вплинули на формування педагогіки ХХ століття.
Нова методика розвитку базувалася на принципах гуманізму і науковому підході до навчання. Її ключові цілі:

• різносторонній розвиток (інтелектуальне, спортивне, творче виховання);
• формування соціальної відповідальності;
• привчання до праці.

Власне, ядром системи Макаренко, являється синтез соціальних елементів: суспільство, колектив, особистість, а орієнтиром – сімейні цінності. На практиці принципи методики часто сильно спотворювалися, проте багато її принципів можна вважати ідеальними, стосовно сучасних умов.

Як виховувалися радянські діти?

Радянське дитинство було яким завгодно, але не скучним. Кожному життєвому кроку маленького представника суспільства надавали особливого (ідейного) сенсу, починаючи з іграшок, закінчуючи культурною освітою. Сьогодні батьки багато читають, кожен сам вирішує як правильно виховувати і навчати свого малюка наукам і простим життєвим цінностям. В епоху комунізму всі підкорялися загальним соціальним нормам. Досягнути такого єднання, під час будівництва трудового комуністичного суспільства, допомагала пропаганда головних ідей з використанням плакатів, що закликали відповідати нормам, не виділятися, бути як всі. Це і є головний шлях до розуміння як росли і виховувалися радянські діти: як всі, рівноправності, маючи можливість бути індивідуальністю, але не мати своєї соціальної думки. Звичайні, не яскраві іграшки, однакова непоказна шкільна форма. Дітей ще з дитячого садка вчили, що колективне важливіше ніж особисте. В центрі загальної патріотичної ідеї стояла любов до великого революціонера, натхненника і вчителя – дідуся Леніна.

Проте виховна система СССР має багато позитивних сторін:

• • вона виховувала загальнолюдські цінності – повага віку, чесність, здатність захистити слабшого, добро, справедливість;
  • вчить любити Батьківщину;
  • заохочувала дружбу та взаємодопомогу;
  • виховувала самостійних, працьовитих людей (діти з раннього віку долучалися до домашньої та соціальної праці, навчалися самі себе обслуговувати в побуті);
  • турбувалася про виховання освідченого, всебічно розвиненого покоління ( більшість дітей, крім школи і громадської діяльності, ходили на різні спортивні гуртки, позашкільні заняття);
  • пропагувала важливість міцних сімейних відносин, любов до дітей, повагу до батьків.

Діти в Радянському союзі не були розбалувані матеріальними благами і саме тому вміли цінувати прості речі. З одного боку те, як виховували дітей в СССР, для сучасного, вільного, суспільства виглядає чужим, неприйнятним. А насправді новому поколінню було би дуже корисно взяти дещо з тієї епохи. Взяти хоча б загальне захоплення читанням, незвичайні добрі радянські мультфільми, дитяче кіно, яке навчало простим загальнолюдським цінностям. Читайте також: Як змінюється малюк в 4 роки? Як і коли навчати малюка читанню?