«На цьому світі мене засмучує лише одне – те, що треба ставати дорослим». (Антуан де Сент-Екзюпері)
Перехідний вік 10-11 років має свої особливості. Цей період є для дитини точкою відліку на шляху дорослішання.
Труднощі підліткового віку поширюються на всі сфери життя, оскільки змінюється психологія дитини, відбуваються кардинальні фізіологічні зміни. У цій статті ми розповімо все, що потрібно знати батькам про підліткові проблеми й методи виховання, які допоможуть маленькій людині легко подолати кризу розставання з дитинством.
Симптоми перехідного віку
Першопричиною проблем у підлітків є статеве дозрівання, що супроводжується сильними гормональними сплесками, зовнішніми змінами, перебудовою організму. Для люблячих уважних батьків ці метаморфози не залишаться непоміченими. Вони пов''язані з особистісним становленням, усвідомленням свого «Я», пошуком свого місця та призначення.
Найпоширеніші труднощі, з якими стикається практично кожна дитина:
- проблемна шкіра;
- соціальна адаптація;
- міжособистісні стосунки;
- конфлікти з батьками;
- проблеми у навчанні (неуспішність, втрата мотивації);
- психоемоційні проблеми, депресія.
Перехідний вік у дівчаток та хлопчиків настає неминуче. Але кожна дитина вступає до нього у своєму індивідуальному темпі, який залежить від багатьох факторів: характер, фізіологія, стосунки в сім''ї, комунікабельність, рівень інтелектуального та психологічного розвитку.
Помилки батьків
Більшість проблем перехідного віку починаються тоді, коли закінчується терпіння батьків, їх бажання розуміти справжні причини підліткових труднощів. Перша помилка – саме визначення «важкий підліток». Якщо вам нелегко знайти спільну мову з дитиною, то в цей час самій дитині ще важче пристосовуватися до особистих внутрішніх змін.
Друга помилка – ставлення до проблем у школі. Ще недавно він був старанним учнем, намагався добре вчитися, демонстрував зразкову поведінку. Сьогодні він не слухається, вчитель перестав бути для нього авторитетом, навчання вийшло з категорії пріоритетних занять. Як реагувати на погані оцінки? Чи потрібно застосовувати покарання?
Шкільна неуспішність не має нічого спільного з розумовими здібностями дитини. Щоб зрозуміти, як правильно провести малюка у доросле життя з мінімальними втратами, потрібно мати повну картину того, що відбувається:
- Зміни поширюються на діяльність центральної нервової системи й стосуються кожної ділянки кори головного мозку. Інтенсивно створюються нові нейронні синапси, а старі, непотрібні – блокуються. Це впливає на сприйняття інформації, відчуття, пам''ять, на якість розумових процесів.
- На перший план замість шкільних досягнень виходять успіхи соціального характеру (визнання однолітків, авторитет у вузькому колі спілкування).
- Зміна системи цінностей, пов''язана з пошуком відповідей на питання «хто я?», «що для мене важливо?», «куди мені йти?»
Шкільна освіта не в змозі навчити дітей бути дорослими. Тому батькам слід шукати альтернативу поза шкільних стін.
Що робити?
Вирішити проблеми з неуспішністю допоможе правильна мотивація. Якщо навчання перестало бути метою, значить, необхідно перетворити його в засіб досягнення мети. При цьому важливо приділити увагу інтелектуальному й фізичному розвитку, особистісному та соціальному становленню.
Задача батьків – обрати правильну стратегію виховання. Важливо:
- дозволити дитині шукати спосіб реалізувати себе (захоплення, спорт, творчість);
- надати свободу в заздалегідь обумовлених межах, суворо дотримуватися домовленості;
- навчити самодисципліни (самостійності, обов''язковості, доведення до кінця розпочатих справ, відповідальності за невиконання обов''язків);
- надати можливість спілкуватися з однолітками поза школою;
- поважно ставитися до підлітка, його думок, суджень;
- бути послідовними в своїх вимогах.
Перехідний вік у хлопчиків і дівчаток – дуже суперечливий період. Попри всі зміни, ми як і раніше маємо справу з дітьми. Тому корисно знайти методику навчання, яка практикує ігрові заняття для дітей.