Захоплюючись захистом, ми часто то перегинаємо палицю в цій справі, то не "догинаємо». Ми страхуємо, щоб дитина не впала, коли вчиться ходити, ми витираємо руки після кожного брудного камінчика з вулиці, ми не даємо повалятися в бруді після дощу, ми намагаємося дати тільки позитивні та красиві емоції, ми вчимо перемагати, ми готуємо дитину до того, чого немає в реальному житті, - до утопії.
Приватні дитячі центри пропонують масу розваг для дитини, тільки приходь на заняття, і ти завжди отримаєш яскраву позитивну емоцію та подарунок. Ти завжди отримуєш ефект «ВАУ», ефект перемоги й оптимізму. Взагалі то, це дуже корисна навичка почуття перемоги й задоволення. Але! Життя складається не тільки з перемог. Безумовно, смак перемоги кожен повинен відчути на губах, щоб прагнути до нього. Але будь-який шлях до перемоги, до досягнень, до успіху, лежить через працю, через завзятість, через розбиті коліна, через розчарування й сльози, через перемогу над собою, через вміння прийняти поразку, зробити висновки, піднятися та знову йти вперед.
У нас в Школі Соробан є система мотивації. Полягає вона в тому, що за зроблене завдання або перемогу в 
змаганнях на уроці, дитина отримує зірку. 10 зірок одного кольору дають право отримати зірку іншого рівня та милий подаруночок, за кожну вивчену тему дитина отримує браслет. Усі браслети розділені за темами різними кольорами, починаючи з першої теми білого браслета, та закінчуючи останньою темою чорного. А ось тут і чекає найцікавіше: зірки й браслети отримують не завжди й не всі. Працював, зробив завдання, здав - отримай заслужене. Пропустив тренування, не здав тему - чекаємо на наступний урок з підтягнутими знаннями. Є діти, які засмучуються, іноді й до сліз.
допомоги, батьки, нам не обійтися, адже будь-яке навчання дає плоди, тільки при спільній роботі школи та батьків. У нас гри в одні ворота не вийде. Тільки в команді, тільки разом.
"Що для нас Соробан? Це розвиток пам''яті - так! Миттєвої концентрації уваги - однозначно! А ще ... Я не психолог, але щоденні заняття - це величезна можливість опрацювати з дитиною її емоції, проговорити, підтримати, навчити їх (емоції) проявляти та, найголовніше, навчити ними управляти! Перші півтора місяція Маша плакала на кожній помилці. Я не могла повірити, що моя завжди така впевнена у собі дитина так боїться помилки! А страх був рівня паніки. «Я не буду натискати відповідь! Я не знааааюууу!!»Півтора місяця мені довелося різними словами, прикладами зі свого життя, вмовляннями, підкупом і шантажем (жартую) навчити її приймати свої помилки без сліз, як нормальну частину життя. Впоралися. Але не зовсім. Плакати перестала, почала злитися. Ще півтора місяця кричала, лаялась, кидалася рахівничками. Сідаємо за Соробан: поруч аркуш паперу та чорний маркер, у мене на колінах подушка. Помиляється, починається гнів - виливаємо емоції, Черкаємо маркером на аркуші, б''ємо подушку. Заспокоюється зі словами «Все. Я позлилась.Проте я не плакала!» І ось уже місяць я з радістю спостерігаю, як подорослішала дитина. Ні, вона, звичайно, продовжує сумувати й злитися при помилках і програші на турнірах. Але немає ось цього страху, неконтрольованої люті, вона бачить свій прогрес, пишається собою, хвалиться (що вже замовчувати), але вона точно знає, що цей її успіх виключно через її напружену роботу. Правила, які зафіксовані у дочки: якщо багато працювати, можна досягти всього, чого забажаєш. А помилки - це добре. А злитися - це нормально, але якщо недовго:) Напевно, вона б зіткнулися з усім цим у початковій школі ... І якось би впоралася. Але ми подолали це з Соробаном, зараз, сам на сам, коли я, як мама можу бути напохваті. У більш екологічних умовах, як жартує наш тренер. Так! І при всіх емоціях перших місяців, «Маша, так що, будемо кидати Соробан?» «Нііііііііііііі!!!» "(Відгук переведено з оригіналу, стилістику та пунктуацію автора збережено) Читати ще:
Спробуйте наші додатки
