Уривки з книги великого українського педагога В.О. Сухомлинського

Треба розвивати мислення дітей, зміцнювати розумові сили дитини серед природи - це вимога природних закономірностей розвитку дитячого організму. Ось чому кожна подорож на природу є урок мислення, урок розвитку розуму. Ми сидимо на кургані, навколо нас звучить стрункий хор коників, у повітрі аромат степових трав. Ми мовчимо. Дітям не треба багато говорити, не треба напихати їх розповідями, слово - не забава, а словесне пересичення - одне з найшкідливіших пересичень. Дитині потрібно не тільки слухати слово вихователя, а й мовчати; в такі миті вона думає, осмислює почуте і побачене. Для вчителя дуже важливо дотримуватись міри в розповіданні. Не можна перетворювати дітей в пасивний об''єкт сприйняття слів. Щоб осмислити кожен яскравий образ -  наглядний або словесний, треба багато часу і нервових сил. Уміння дати дитині подумати - це одна з найбільш тонких якостей педагога. А серед природи дитині треба дати можливість послухати, подивитися, відчути... Ми прислухаємось до хору коників. Я радий, що діти захопилися цією дивовижною музикою. Нехай в їхній пам''яті назавжди збережеться тихий вечір, насичений ароматом полів і переливами чудових звуків. Коли-небудь вони створять казку про коників. А тепер задумливі погляди дітей спрямовані на сонячний захід. Сонце сховалося за горизонтом, небом розлилися ніжні фарби вечірньої зорі. - От і пішло сонечко на відпочинок, - каже Лариса, і її обличчя стає сумним. - Ковалі принесли Сонечку срібний вінок... Куди ж воно діває вчорашній вінок? - запитує Ліда. Діти дивляться на мене, чекаючи продовження казки, але я не вирішив, який з образів обрати. Мені допомагає Федя: - Вінок розплився по небу, - тихо каже він. Напружене мовчання, всі ми очікуємо, що ж розповість Федя. Адже це продовження казки, яку хлопчик вже, вочевидь, склав, і те, що він мовчить, може бути пояснено дитячою сором''язливістю. Я допомагаю Феді: - Так, вінок розплився небом. За день він розжарюється на вогненних косах Сонечка та стає м''яким, мов віск. Доторкнулося до нього Сонечко гарячою рукою - він полився золотим струмочком вечірнім небом. Останні промені Сонечка, що йде на відпочинок, опромінюють струмочок, ось бачите, він грає рожевими фарбами, переливається, темніє. Сонечко йде все далі. Ось воно скоро увійде до свого чарівного саду, й на небі загоряться зірочки ... - А що ж таке зірочки? Чому вони спалахують? Звідки приходять? Чому їх не можна побачити вдень? - запитують діти. Але не можна пересичувати свідомість малят безліччю образів. Коментар Соробан Давати дітям інформацію потрібно дозовано. Саме тоді вони зможуть «переварити» її. Теорія Соробан проста. Дорослий у стані осягнути її за 2 дні. Але навіть за роки він не зможе досягти того, що діти можуть за 3-4 місяці навчання.