Соробан і діти з ООП - Відгук мами нашої учениці з Харкова

Джерело: https://www.facebook.com/wisenteta/posts/4370911682965426

Соробан і діти з ООП на прикладі Катрусі, бо іншого прикладу в мене немає.

Катруся - моя донечка, весела та розумна, вона багато чого прагне, знає та вміє. Але люди спочатку бачать не це. Вони бачать синдром Дауна. 

Від початку Із математикою у Катрусі було складно. Тобто як складно - вона рахувала з нуміконом (оксфордська методика навчання математиці, широко розповсюджена в молодшій школі в Англії), лінійкою, таблицею Зайцева, досить успішно з невеликою кількістю помилок, але не подумки. За моїм досвідом, навчити дітей з синдромом Дауна паттернам (приклад, шаблон)- відносно легко. Але багато хто просто застрягає в цих взірцях і не досить гнучко їх використовує. Так і Катя.

 

Остання надія.

До соробану я перепробувала все. Можливо, Катя не рахувала подумки, бо я неправильно пояснювала. Чесно кажучи, я взагалі не знала, як це пояснити. Але на першій зустрічі в Соробані я подивилась, як викладач пояснює ось це "подумки", і подумала, що, напевно, з нуміконом так би теж вийшло. 

Утім, у дитини точно є дискалькулія, тож, швидше за все, з нуміконом було б не з тим ефектом, що я маю сьогодні. Я бачила багато дітей з синдромом Дауна, які успішно засвоюють склад числа, тобто дискалькулія серед наших, ймовірно, зустрічається часто, але не у всіх. Я люблю казати, що я поборола дислексію і дисграфію у Каті. Але насправді все вийшло випадково ефективно. 

З математикою все складніше. З математикою я працюю щільно і щодня багато років, бо ж, зрозуміло, математика - головне в житті, яке може бути життя взагалі, якщо дитина не розвивається в математичній площині? 

Так врешті-решт ми опинились у Школа усного рахунку Соробан. У мене не було на нього часу, грошей, можливості та натхнення. Але не було й іншої надії, бо вже - початок другого класу, а Катя не має інструменту для обчислень подумки. 

 

Чому дітям з СД підходить Соробан.

 Як і більшість батьків дитини з СД, я знала про ментальну арифметику, але, ну чесно, дитина з СД, складнощі з математикою - який соробан? Тему я вивчала глибоко, і вирішила, що соробану таки бути. Наші діти - візуали. Спочатку вони рухають кісточки на реальній рахівниці, а потім - на уявній, після чого переходять на обчислення жестами. Я знаю кілька родин з "нашими" дітьми, які пройшли той самий шлях, що і я з Катрусею, і Соробан для них також став останньою надією, і він теж спрацював. Саме з ним діти вперше почали обчислювати подумки. Також знаю родини, в яких діти з СД в Соробан пішли, тому що була можливість, а склад числа ті діти нормально засвоювали, і Соробан дав можливість обчислювати не середньостатистично для наших дітей. Там і браслети, і результати - все, як має бути.

 

Чому не варто "пробувати" Соробан - система специфічна. 

На початку року дитина може порахувати 35+53, але не складе 2 і 3. І тільки в кінці року зможе обчислювати будь-які варіації. Коли ви йдете на Соробан, має бути тверда мета йти до кінця, до результату. Труднощі бувають на цьому шляху у всіх дітей - і з ООП, і без них. Це просто треба пережити. Інколи Катя робила домашнє завдання і 3, і 4 години. 

А інколи - 20 хвилин. Я також знаю багато наших, які покинули Соробан, коли пішли несиметричні двозначні. У Каті це була величезна проблема! 

Десь рік пішов на те, щоб вона змогла рахувати прості приклади з несиметричних двозначних. Обов`язкова умова - виконання домашніх завдань. Від цього залежить результат. Одних занять з викладачем раз на тиждень - мало. У мене виконання домашки з Соробану - у пріоритеті. Навіть ціною невиконаної шкільної домашки Соробан буде зроблено. 

До речі, канікул у Соробані не буває )) Домашку робиш щодня. Якщо ви покинете Соробан на все літо, швидше за все, з осені почнете з чистого аркушу. Не дуже приємна перспектива. 

 

У групі чи індивідуально? 

Я знаю 2 дітей з "наших", які працюють індивідуально, результати в них надзвичайні. Але я все ж вважаю, що у групі було б приблизно те саме. Катя ходить на заняття у групі. 

 

Коли йти на Соробан? 

Важливо, щоб дитина могла рахувати до 10. Для наших років з 6-7 можна. Краще починати до школи, це точно, бо школа - величезне навантаження. 

 

Чи можна опанувати Соробан самостійно?

Звичайно, можливо все. У школі Соробан просто дуже потужна система. Сама я працюю з Катею за методом Глена Домана (ні, це не картки "малюнок+підпис", ці картки, до речі, до Домана ніякого відношення не мають; це система розвитку мозку), і Соробан дуже органічно вписується в цю систему. Це буквально її продовження. Інколи, коли Катя встигає прорахувати те, що не встигаю я, я розумію, що все це не дарма. 

 

Щоденні тренування - онлайн у застосунку.

Тобто одних зошитів явно мало. Потрібна надзвичайна самоорганізація та дійсно ЩОДЕННІ тренування. І так, у Соробані класні викладачі. І величезна дяка за все нашій неймовірній Татьяна Чайка (Харків), яка вміє видобувати з Катрусі знання та браслети )) 

Заняття раз на тиждень, але які! Вони там і стрибають, і м`ячик кидають, і грають. Я не знаю точно, чого НЕ МОЖНА робити на цих заняттях. Напевно, можна все)) І дитина виходить звідти з яскравими враженнями та натхненням працювати весь наступний тиждень. 

Якщо все ж є бажання самостійно працювати з Соробаном, можна спробувати із застосунком Know Abacus. Я його пройшла до того, як відвести Катю в Соробан. Сама я змогла тільки навчити її відкладати числа до 100 на рахівниці. Але в цьому застосунку, наприклад, множення - табличне. 

У школі Соробан діти роблять множення без знання таблички (ще один надзвичайний плюс для мене: Катя не може вивчити таблицю множення, але чомусь запам\`ятовує правила соробан).