Про образи

Дитина мислить образами. Це означає, що, слухаючи, наприклад, розповідь вчителя про подорож краплі води, вона малює у своїй уяві сріблясті хвилі ранкового туману, і темну хмару, і гуркіт грому, і весняний дощ. Чим яскравіше в її уяві ці картинки, тим глибше осмислює вона закономірності природи. Ніжні, чуйні нейрони мозку ще не зміцніли, їх треба розвивати, зміцнювати. Дитина мислить ... Це означає, що певна група нейронів кори півкуль її мозку сприймає образи (картини, предмети, явища, слова) навколишнього світу і через найтонші нервові клітини - як через канали зв''язку - йдуть сигнали. Нейрони «обробляють» цю інформацію, систематизують її, групують, зіставляють, порівнюють, а нова інформація в цей час надходить і надходить, її треба знову і знову сприймати, «обробляти». Для того щоб впоратися і з прийманням нових і нових образів, і з «обробкою» інформації, нервова енергія нейронів у надзвичайно короткі відрізки часу миттєво перемикається від сприйняття образів до їх «обробки». Ось це дивовижно швидке перемикання нервової енергії нейронів і є тим явищем, яке ми називаємо думкою, - дитина д у м а є ... Клітини дитячого мозку настільки ніжні, настільки чуйно реагують на об''єкти сприйняття, що нормально працювати вони можуть лише за умови, що об''єктом сприйняття, осмислення є образ, який можна бачити, чути, до якого можна доторкнутися. Перемикання думки, яке є сутністю мислення, можливе лише тоді, коли перед дитиною або наглядний, реальний образ, або ж настільки яскраво створений словесний образ, що дитина начебто бачить, чує, відчуває те, про що розповідають (ось чому діти так люблять казки). Природа мозку дитини вимагає, щоб її розум виховувався біля джерела думки серед наглядних образів, і насамперед серед природи, щоб думка перемикалася з наглядного образу на «обробку» інформації про цей образ. Якщо ж ізолювати дітей від природи, якщо з перших днів навчання дитина сприймає тільки слово, то клітини мозку швидко стомлюються і не справляються з роботою, яку пропонує вчитель. Але ж цим клітинам треба розвиватися, міцніти, набиратися сил. Ось де причина того явища, з яким багато вчителів часто зустрічаються в початкових класах: дитина тихо сидить, дивиться тобі в очі, ніби уважно слухає, але не розуміє жодного слова, бо педагог все розповідає і розповідає, тому що треба думати над правилами, вирішувати задачі, приклади - все це абстракції, узагальнення, немає живих образів, мозок втомлюється ... Тут і народжується відставання.

В.А. Сухомлинський

Одна з цілей нашої школи - розвиток образного мислення дитини. Числа у нас можна пересувати, торкатися них. Вони добре представляються дитиною. Арифметичні дії можна бачити.