Чи доводилося вам спостерігати за тим, як бейсболіст відбиває битою мяч, що летить з величезною швидкістю? Чим досвідченіший спортсмен, тим ймовірність "взяти" м''яч вище. Чи при кожному кидку він оцінює траєкторію та момент удару по м''ячу битою? Свідомо все це оцінити просто неможливо, адже швидкість м''яча становить приблизно 160 км/год, а час його польоту - кілька сотень мілісекунд.
Тоді в чому ж секрет? Усвідомлення йде тільки після удару.
А побудова пірамід зі стаканчиків на швидкість?
Розвиток здібностей по унікальній методиці в ігровій формі
Оглядач ВВС future, спостерігаючи у відеосюжеті за тим, як нейробіолог Девід Іглман знайомить глядачів з 10-річним світовим чемпіоном у капстекінгу Остіном Набером, робить несподіваний висновок про те, що свідомості в діяльності мозку відводиться дуже незначне місце.
Що ж вразило так оглядача? Набер з величезною швидкістю ставив піраміди зі стаканчиків. Його руки працюють автоматично. Коли ж Іглман намагається його наздогнати, то перевага чемпіона наявна. Датчики електроенцефалографу, підключені до голови Набера і Іглман, фіксують різну ступінь активності їх мозку: в Іглмана - високу, а у Набера - ледь помітну. І це з урахуванням неймовірної швидкості, з якою хлопчик працював зі стаканчиками. Виявилося, що у дитини мозок не включався на повну потужність. тому що його рухи були доведені до автоматизму. У цьому випадку проявилася здатність мозку інтеріоризувати процес розставляння стаканчиків.
Цією здатністю мозку й зацікавився вчений Іглман, і розвинув цю тему в телесеріалі, що недавно був показаний на британському каналі ВВС4.
На думку Іглман, роль підсвідомості в наших щоденних рішеннях і міжособистісних відносинах набагато ширше, ніж ми припускали. Є процеси, які не контролює наша свідомість: дихання, робота та функції внутрішніх органів.
Але є й інші приклади. Наприклад, в будь-якому виді спорту дуже важливі постійні тренування, які відточують рухи спортсмена до автоматизму. Варто йому тільки задуматися над тим, що та як він робить, і результат буде гірший. Ми підсвідомо можемо оцінити сексуальну привабливість протилежної статі, сформувати політичні погляди, вирішити прості математичні завдання. Навіть можемо мати сліпий зір - явище, коли сліпі люди можуть "бачити".
Вчені сперечаються про ефективність людської свідомості, бо швидкість реєстрації подій відбувається з такою затримкою, що думка людини потім вже не важлива. Тому часто відбуваються маніпуляції з нашою підсвідомістю. Рекламщики нав''язують нам бажання поводитися певним чином на дорозі, в окремих районах міста, вживати більше спиртного в барах. Нейробіологи впритул зайнялися вивченням підсвідомості. Сам Іглман займається темою, яка розглядає вплив підсвідомості на формування наркозалежності людини. Хоча тема ще на ранньому етапі дослідження, вчений сподівається, що підвищення рівня усвідомленості смертельної загрози від залежності допоможе отримати контроль над нею. Є ймовірність того, що вчені скоро запропонують методи, які допоможуть підвищити якість життя.
Вивчаючи мозок, ми все більше схиляємося до думки, що свідомість - це те, що включається в нас з нашим пробудженням і є лише коротким викладом процесів, які відбуваються в нашій голові. І ми не маємо до них жодного відношення. Свідомість - це вузенька комірчина в широкій садибі нашого мозку.
А ось швидкий рахунок в «Соробан» - це користь чи непотрібне вміння?
Два роки діти тренують свій мозок, немов спортсмен м''язи тіла. В цей час мозок проявляє неймовірну активність і поступово переводить всі свідомі дії в несвідомі. Спробуйте порахувати на швидкості 0,1-0,3 секунди на дію! І з кожним наступним тренуванням, діти соробан звикають концентрувати увагу й використовувати мислення автоматично на неймовірній швидкості.
У сюжеті хлопчик вже не напружується над своїми діями, усі його рухи відточені до автоматизму. Той же процес і в Соробан. Неймовірна концентрація над будь-яким завданням стає звичайною справою для дитини, якій не потрібно замислюватися, контролювати свої дії, миттєво вирішуючи будь-яке питання.
А уявіть тільки, що вона зможе зробити, доклавши трохи зусиль!
Як у спорті: звикаючи піднімати штангу 100 кг, додавши зусиль, можна підняти й 120.
