
Уявіть наш мозок у вигляді сірої бетонної суміші. І цю суміш нам потрібно весь час перемішувати, щоб вона не затверділа.Затвердіння = деградація.
Розвиток здібностей по унікальній методиці в ігровій формі
На початку позаминулого століття, біолог Річард Симон відкрив світові, що наш мозок намагається знизити витрати енергії на ту чи іншу діяльність шляхом створення програм в мозку, які ми виконуємо за шаблоном. Ці програми - звичка чи слід пам''яті, який залишається після повторного подразника, коли нейрони «топчуть доріжки» в нашому мозку, виконуючи одну і ту ж дію. І чим довше ми топчемо цю доріжку, тим менше енергії на це потрібно. Іноді ці дороги стають широкими, і «ходити» ними звично, легко, менш енегозатратно. Тому наш мозок намагається відправити нас цими затоптаними стежками. І чим старше ми стаємо, тим менше хочеться мозку топтати незручні вузькі доріжки. Тому в старшому віці все менше бажання братися за нову невідому роботу, яка вимагає концентрації уваги або опанування нових навичок. І ця одноманітність знижує пластичність мозку.Тобто, наш «цемент» потихеньку застигає, мозок деградує, і ось ви вже не в змозі опанувати навіть елементарні дії на новому смартфоні ... або мікрохвильовці ... або телевізорі ...Ви вже думаєте шаблонно, ворожо сприймаєте все нове.І щоб уникнути цього, наш мозок потрібно постійно тренувати.


