Як допомогти повільній дитині

Усі діти різні, у вихованні кожного малюка треба знаходити індивідуальні засоби, підходи, методи навчання. А що робити, якщо дитина повільна? Настільки нерозторопна, що це часто допікає батьків. Але найгірше в цій ситуації самій дитині, оскільки її індивідуальний темп життя, розвитку не збігається з довкільним, і кожен її крок – це боротьба, подолання труднощів. Психологи називають повільність гіподинамічним синдромом. З`ясуймо, від чого залежить ця особливість розвитку.

Дуже повільна дитина – причини та наслідки

Якщо ви думаєте, що малюк тягне гуму вам на зло – ви глибоко помиляєтеся. Психоемоційний опір зустрічається під впливом стресу, після затяжної хвороби, а також у сім`ях, де дітей виховують із застосуванням авторитарних методів або зовсім не приділяють їм уваги. В інших випадках повільність пов`язана з особливим типом функціонування нервової системи, коли процес передачі нервових імпульсів відбувається набагато повільніше, ніж в інших дітей того ж віку. Причинами можуть бути:

• вроджена патологія розвитку;
• тимчасовий прояв загальмованості, властивий дітям на ранніх етапах розвитку (від 1,5 до 3 років);
• флегматичність – особливий психотип, якому властивий надмірний спокій, незворушність, розважливість.

Мама, займаючись з маленьким школярем, думає, що він лінується, чи був неуважним на уроках. Але це не так. Просто дитині важко засвоювати інформацію у звичайному темпі. Квапити, лаяти, карати вайлуватого малюка небезпечно для його чутливої психіки. Коли дитині постійно дають зрозуміти, що вона занадто повільна, малюк починає відчувати себе винуватим за кожну дію, намагається поспішати, що призводить до чергового стресу, ще більше загальмовує роботу нервової системи, провокує розвиток неврозів. Повільна дитина не може жити інакше. Але це не означає, що вона неодмінно виросте невдахою. Правильний вибір методики раннього розвитку допоможе вирівняти швидкість мислення вайлуватого малюка ще до того, як він стане підлітком.

Як виховувати повільну дитину – поради психологів

Фахівці рекомендують батькам:

1. Вчити малюка керувати часом.
2. Дотримуватися чіткого режиму дня – він виробляє певний алгоритм дій і налаштовує внутрішній годинник.
3. Планувати з урахуванням особливостей психіки й повільного темпу життя дитини.
4. Проявляти терпіння, підтримувати, з гумором ставитися до повільності малюка.
5. Регулярно давати завдання, які підвищують швидкість роботи мозку.
6. Опрацьовувати вдома вивчений у школі матеріал.
7. Закладати на адаптацію у навчальному закладі більше часу, ніж може знадобитися звичайній дитині, повідомити викладача про особливості розвитку малюка.

Завдяки навчанню в Школі ментальної арифметики Соробан можна уникнути більшості труднощів, пов`язаних з повільністю. Ця дивовижна методика навчає дітей швидкісного усного рахунку, розвиваючи півкулі, активуючи процес утворення нових нейронних зв`язків. Інтенсивні тренування змушують мозок працювати швидше. Незалежно від здатності сприйняття, всі вихованці Соробан вже через кілька місяців занять демонструють приголомшливу швидкість у вирішенні арифметичних завдань, не кажучи вже про те, що Школа ментального рахунку приділяє увагу соціальному, психоемоційному та особистісному вихованню своїх учнів.