Істерика у дитини. Причини та розв''язання проблеми

Одна з найпоширеніших проблем, що змушують батьків звертатися за допомогою до дитячого психолога – це істерика у дитини. Подібна поведінка малюка доставляє дорослим чимало клопоту і занепокоєння.

Коли буває дитяча істерика?

Приводів для виникнення істерик і капризів чимало. Це може бути реакція на якусь подію (біль, страх, падіння), фізичний стан (втома, надлишок вражень). Інший вид істерик – маніпулятивна поведінка, яку дитина демонструє з певною метою. Якщо у першому випадку малюка необхідно відразу приголубити, заспокоїти, то під час умисного прояву неслухняності батькам слід у відповідь обрати правильну лінію поведінки, щоб уникнути подібних маніпуляцій у майбутньому.

Основні причини істерик у дитини

Малюк 1,5-2 роки часто вдається до істерики, щоб домогтися бажаного. Традиційні способи привертання батьківської уваги: дитина починає плакати, кричати, падати на підлогу (особливо їй подобається це робити в людних місцях). З 3 років істерика у дитини перетворюється в яскраві спалахи емоційного протесту, що проявляються у вигляді крику, негативної реакції на звернення батьків (виконання дій, що суперечать проханню мами, тата). Якщо малюк до 4 років не перестав використовувати істерику, як інструмент досягнення цілей, значить, у вихованні були допущені серйозні помилки.

Як розпізнати маніпулятивну істерику?

Виглядає вона наступним чином:

• негативна поведінка супроводжується певною вимогою дитини;
• наодинці з самою собою, при відсутності очікуваної реакції з боку дорослих дитина перестає плакати.

Найчастіше об''єктом маніпуляцій стає мама. Незалежно від причини, ситуація завжди розвивається за стандартним сценарієм:

1. Відмова підкорятися правилам, плач.
2. Крик, активний протест, привернення уваги усіма способами (тупотіння ногами, валяння на підлозі).
3. Нестримні ридання, коли дитина не може заспокоїтися, самостійно перестати плакати.

Профілактика дитячих істерик

Коли трапляється істерика у дитини, що робити – ніхто не знає. Єдиний правильний спосіб зупинити ридання – правильна реакція батьків на дитячу поведінку. Дорослі повинні розуміти, що істерика не є чимось жахливим і неприйнятним. З її допомогою малюк вчиться емоційно взаємодіяти з навколишнім світом, людьми.

Правила поведінки батьків:

• Вчимося спокійно реагувати.
• У різних ситуаціях дотримуємося єдиної тактики поведінки.
• Перемикаємо увагу дитини.
• Опановуємо акторську майстерність: вчимося ігнорувати капризи, по можливості на деякий час залишаємо дитину на самоті.
• Після істерики приділяємо дитині якомога більше уваги. З часом у її пам''яті не залишиться і сліду від пережитих негативних емоцій.

Обов''язковою умовою боротьби з дитячими істериками є їх профілактика. Правила прості. Потрібно ретельно дотримуватися режиму дня, щоб не допустити перевтоми, регулярного недосипання малюка. Переглянути свої виховні принципи: можливо, ви встановили занадто багато заборон? Важливо проводити з дитиною багато часу, спілкуватися, щоб сформувалися довірчі відносини. Необхідно уникати стресових ситуацій для дитини, заздалегідь готувати її до прийдешніх змін. Найголовніше – балувати дітей можна, але не варто потурати їх примхам, інакше психологічні маніпуляції будуть сприйняті дитиною як єдиний можливий спосіб досягати своїх цілей.