Що кажуть психологи про Соробан®

ІКТ в психології додаткової освіти, як спосіб формування емоційно-вольової та пізнавальної сфери дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, або що говорять психологи про Соробан. Автор: Лісіцин К.В.
Інтерактивні технології на сьогодні отримали широке розповсюдження та застосування. Сьогодні складно собі уявити будь-який заклад або виробництво без комп''ютерних систем і IT обладнання. Телекомунікації міцно закріпилися в нашому повсякденному житті. Важко уявити жителя мегаполіса або великого міста без засобів телекомунікацій. Важливі ділові переговори, зустрічі, поштові повідомлення та особисті справи ми контролюємо й здійснюємо за допомогою інтерактивних комунікаційних технологій. У всій цій різноманітності інтерактивних нововпроваджень живуть не тільки дорослі, а й, головним чином, діти. У кожної сучасної дитини є обумовлений соціумом потяг до інтерактивних технологій, які займають значну частину її життєдіяльності та допомагають у вирішенні багатьох соціально-комунікативних питань. Але разом із цим віртуально-технологічним впровадженням виникає питання про його доцільне використання для психофізіологічного й пізнавального розвитку дитини. Потрібно відзначити, що в старшому дошкільному 4-5 річному віці відбувається найбільш активний розвиток пізнавальної сфери, яка, у першу чергу, базується на функції уяви та ментального порівняння предметів і явищ. Саме за допомогою уяви та ментального порівняння дитина починає пізнавати світ, який її оточує.

Найважливішим завданням у цей період є правильний екологічний розвиток і формування уяви дитини, яка закладає основи осмисленого й раціонального сприйняття навколишнього світу, розвиток пізнавальної та емоційно-вольової сфери.

Говорячи про розвиток, як про початок освіти дитини, потрібно згадати слова великого російського мислителя, письменника, дослідника й просвітника графа Лева Миколайовича Толстого, який в своїй праці «Освіта» так говорить про важливість формування основних пізнавальних функцій у галузі навчання й формування особистості:

 «Перш ніж навчати дитину, треба навчити її вчитися (правильно сприймати навколишній світ і сформувати вмотивоване бажання до пізнання)».

Звертаючись до праць і досліджень засновника дитячої психології в Росії Лева Семеновича Виготського, потрібно відзначити, що розвиток уяви дитини починається задовго до формування пізнавальної та вольової сфери, а гра є основною провідною пізнавальною функцією. Саме в грі дитина пізнає навколишній світ, гра є певним інструментом психіки дитини в соціалізації та становленні особистості. Сучасний світ має безліч допоміжних нововведень, головним чином, інтерактивних і телекомунікаційних, які можуть допомогти у формуванні й становленні гармонійної, всебічно розвиненої особистості. Сам ефект уяви є певною властивістю психіки створювати образи у свідомості людини. Уява, як психічний процес, є способом наочно-образного мислення, завдяки якому дитина може орієнтуватися, шукати об''єктивні, в силу вікових особливостей, шляхи вирішення задач, без явного зовнішнього прямого втручання практичних (маніпуляційних) дій. Цей процес відбиває сприйняття світу на вищих психічних функціях і полягає у формуванні певного унікального (іноді суб’єктивного) образа, через «перероблення» матеріалу, який сприймається, або ситуації, які надійшли в результаті попереднього досвіду й складають, за словами Лева Семеновича Виготського, у складну, комбіновану психічну систему. Хоча не варто недооцінювати специфіку дрібної моторики в процесі формування уяви та подальшого її розвитку у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, як допоміжного інструменту у формуванні не тільки уяви, але й розвитку інтелекту, і, надалі, сприйняття та осмислення інформації, яка створює надійну базу для розвитку й формування словесно-логічного типу мислення у дітей молодшого шкільного віку 6-7 років. Можна говорити про тісний взаємозв’язок уяви, як психічного процесу, і дрібної моторики для формування й розвитку не тільки емоційно-вольової, але, головним чином, пізнавальної сфери дитини. У розвитку дитини уява подається як ментально-логічний спосіб сприйняття й обробки отриманих знань, певний інсайтний ефект. Величезну роль у розвитку сучасної дитини відіграє не тільки загальна дошкільна чи шкільна освіта, але також і додаткові системи, методи розвитку й формування особистості.

Одним із сучасних методів додаткового розвитку дитини є метод Ю.О. НОВОСЕЛОВА «Методика усного рахунку», в якій використовується сукупність дрібної моторики (жестикуляції) та уяви для навчання дітей старшого дошкільного й молодшого шкільного віку лінійного рахування, а надалі - виконанню більш складних математично-логічних прикладів і ситуацій.

Метод хороший тим, що дозволяє використовувати придбані (вроджені) навички для інтелектуального розвитку дитини й становленню гармонійно розвиненої особистості.

Основою методики є «прив''язка» якогось уявного, ментального образу до конкретного (написаного) знака чи символу (в даній методиці – до арабських цифр), які надалі дитина використовуватиме як інструмент для обчислювальних операцій в умі.

Початок методики лежить у бихевиористському підході й полягає в набутті нових стимульних реакцій і тренувань. Надалі набуті та осмислені стимульні реакції переходять до сфери рефлекторної свідомості й можуть використовуватись у повсякденному житті. Дитина набуває навичок проведення обчислювальної операції в умі, не застосовуючи наглядний спосіб, тому що образно-ментальне сприйняття допомагає моделювати обчислювальну операцію безпосередньо в уяві дитини, використовуючи при цьому закріплений у свідомості образ.
Подібний ефект досягається шляхом тісного взаємозв’язку уяви та дрібної моторики (жестикуляції). При певному тренуванні цей взаємозв’язок дозволяє посилити роботу головного мозку й ЦНС шляхом синхронізації обох півкуль головного мозку та підвищення усвідомленого сприйняття переважно правої півкулі ГМ, яка відповідає за несвідомі реакції, уяву, а також, надалі, посилення роботи лівої півкулі в процесі мозкової активності та поліпшення пам''яті, логічного мислення. Під час роботи (навчання) створюється стимульована реакція за допомогою дрібної моторики (жестикуляції), наочного допоміжного матеріалу та уяви (ментального сприйняття), яка проходить у процесі гри, як найкращий спосіб пізнання навколишнього світу у відповідності до вікових особливостей дитини. Це дозволяє створити чіткий мислений (уявний) образ, який допомагає дитині сприйняти та провести обчислювальну операцію в умі.

Разом з тим, у головному мозку під впливом збудження окремих центрів обох півкуль ГМ іде формування нових нейронних зв’язків, як результат отримання нового життєвого досвіду й формування нових навичок обробки інформації, що дозволяє якісно підвищити інтелектуальні можливості. Ментально-обчислювальні навички в процесі навчання та тренування стають невід''ємною частиною свідомості.

Говорячи про набуття нових навичок і розвитку, треба відмітити аспект емоційно-вольової сфери, який отримує гармонійний розвиток під впливом набутих навичок. У дитини формується увага, посидючість, можливість одночасно здійснювати декілька операцій, цілеспрямованість. Підвищується інтерес до пізнання навколишнього світу й отримання нових знань.